Ці правила етичної поведінки є правовою основою для кодексів чи стандартів поведінки:
1. Законність. Під час виконання своїх службових повноважень неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки.
2. Пріоритет інтересів. Представляючи інтереси держави чи територіальної громади у відносинах з іншими особами, діяти виключно в інтересах держави (територіальної громади).
3. Політична неупередженість. Виконувати свої службові повноваження політично неупереджено, уникати демонстрації у будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не
використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків (щоправда це правило не стосується тих, хто обіймає політичні або виборні посади).
4. Толерантність. Толерантно і з повагою ставитися до політичних поглядів, ідеологічних та релігійних переконань інших осіб.
5. Об’єктивність. Діяти об’єктивно, незважаючи на особисті інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
6. Компетентність і ефективність. Сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконувати службові повноваження, рішення та доручення органів і осіб, яким вони підпорядковані, підзвітні або підконтрольні, не допускати зловживань та неефективного використання державної і комунальної власності.
7 Формування довіри до влади. Забезпечувати позитивну репутацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, всіляко сприяти зміцненню довіри громадян до влади, утверджуватичесність, неупередженість та ефективність влади.
8. Конфіденційність. Не розголошувати і не використовувати в інший спосіб конфіденційну інформацію, що стала відома у зв’язку з виконанням своїх службових повноважень, крім випадків, встановлених законом.
9. Утримання від виконання незаконних рішень чи доручень. Незважаючи на особисті інтереси, утримуватися від виконання рішень чи доручень керівництва, якщо вони суперечать законодавству або становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам.
10. Недопущення конфлікту інтересів.Незважаючи на особисті інтереси, вживати вичерпних заходів щодо недопущення конфлікту інтересів, а також не допускати вчинення дій чи бездіяльності, що можуть спричинити виникнення конфлікту інтересів або створити враження його наявності.
11. Запобігання одержанню неправомірної вигоди або дарунка (пожертви). У разі
надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або дарунка (пожертви), незважаючи на особисті інтереси, невідкладно:
1) відмовитися від пропозиції;
2) за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію;
3) залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа колег по роботі;
4) письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника або відповідний виборний чи колегіальний орган та/або одного з визначених Законом України „Про засади запобігання і протидії корупції” спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.
12. Декларування майна, доходів, витрат і зобов’язань фінансового характеру. В установленому Законом України „Про засади запобігання і протидії корупції” порядку щороку подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.
