Материал подготовлен специалистами редакции журнала “Бюджетная бухгалтерия”

Списання автомобіля: від «а» до «я»

У діяльності практично кожної бюджетної установи виникають ситуації, коли потрібно списати різне майно, що з тих чи інших причин стало непридатним до подальшого використання. До такого майна можуть належати і транспортні засоби.

Якими нормативними документами необхідно керуватися бюджетним установам при списанні автомобіля? Якими первинними документами оформляються такі операції? Чи потрібно прибуткувати на баланс металобрухт та матеріали, отримані в результаті його списання? Куди установи можуть витратити кошти, отримані від реалізації металобрухту? Який порядок відображення таких операцій у бухгалтерському обліку? Відповідям на ці та інші запитання присвячено цю консультацію.

Мабуть, без перебільшення можна сказати, що запитання, які стосуються списання майна, для бюджетних установ уже тривалий час є одними з найактуальніших. Пояснюється це насамперед тим, що Типова інструкція про порядок списання майна бюджетних установ, затверджена наказом Держказначейства від 29.11.2010 р. № 447 (далі – Типова інструкція № 447), яка встановлювала єдині вимоги до порядку списання майна бюджетних установ, втратила чинність з 21.11.2011 р. згідно з наказом Мінфіну від 14.10.2011 р. № 1297. Крім того, у період дії Типової інструкції № 447 бюджетні установи цікавили деякі питання, на які не було роз’яснень з боку уповноважених органів.

У цьому матеріалі ми детально розглянемо, як діяти бюджетній організації, на балансі якої значиться автомобіль, не придатний для подальшої експлуатації.

Отже, розпочинається все з того, що під час проведення інвентаризації комісія виявляє різне майно, яке не придатне до подальшої експлуатації, проте продовжує значитися на балансі бюджетної установи. У разі виявлення таких об’єктів інвентаризаційній комісії слід з’ясувати, чи проводилися в установі заходи щодо їх списання та реалізації згідно з вимогами Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314 (далі – Порядок № 1314). На цей момент Держказначейство звертало увагу в листі від 27.05.2011 р. № 17-07/1389-7439. У цьому випадку комісія повинна внести пропозиції щодо їх реалізації або списання.

Наразі механізм та процедуру списання майна бюджетних установ, якими є об’єкти незавершеного будівництва та основні засоби, що перебувають у державній власності, установлено Порядком № 1314.

Що стосується майна бюджетних установ, яке перебуває в комунальній власності, то під час його списання слід керуватися регіональними документами, котрі затверджують органи місцевого самоврядування, керуючись повноваженнями з управління комунальним майном.

Так, згідно зі ст. 327 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-ІV, а також ст. 43, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 р. № 280/97-ВР (далі – Закон про місцеве самоврядування) з метою встановлення єдиних вимог до порядку списання майна, що є комунальною власністю, органами місцевого самоврядування приймаються документи, які визначають порядок списання майна, що перебуває в комунальній власності. Усі бажаючі можуть ознайомитися з таким документами на офіційних сайтах відповідних органів місцевого самоврядування.

Таким чином, бюджетні установи, які утримуються за рахунок коштів місцевого бюджету, при списанні майна повинні керуватися відповідним рішенням (положенням) про порядок списання комунального майна органу, уповноваженого приймати рішення про управління об’єктами комунальної власності.

Щоб бюджетній установі списати з балансу непридатне майно, зокрема, транспортний засіб, необхідно провести певні підготовчі роботи. У чому полягає сутність таких заходів і хто уповноважений цим займатися, розглянемо далі.

Визначення причин списання
з балансу необоротних активів

Хто уповноважений проводити обстеження майна та встановлювати його непридатність? Хто має входити до складу комісії зі списання? Чи обов’язково запрошувати когось зі сторонніх фахівців для участі в роботі комісії зі списання транспортних засобів?

Першим кроком у процесі списання (ліквідації) необоротних активів є визначення причин виникнення непридатності необоротних активів до подальшого використання, неможливості або неефективності проведення відновлювального ремонту або використання в інший спосіб.

Серед причин, за якими відбувається списання об’єктів необоротних активів (будівель, споруд, устаткування, приладів, транспортних засобів, інвентарю та інших об’єктів) бюджетних установ, можна виділити такі:

– непридатність до подальшого використання;

– моральне застарівання;

– фізичний знос;

– пошкодження внаслідок аварії або стихійного лиха (за умови, що їх відновлення є неможливим або економічно недоцільним та їх не може бути реалізовано);

– виявлення в результаті інвентаризації як недостача;

– знос будівель, споруд у зв’язку з будівництвом нових об’єктів і зруйнованих у результаті атмосферного впливу та тривалого використання.

Для визначення причин списання з балансу необоротних активів, а також для його документального оформлення за наказом керівника установи створюється комісія зі списання майна. Наказ про створення постійно діючої комісії оновлюється щорічно або за необхідністю. Тому питання щодо періодичності створення комісії зі списання майна кожна бюджетна установа може вирішити самостійно. Зауважимо, що доволі часто повноваження з визначення непридатності матеріальних цінностей та встановлення неможливості або неефективності проведення відновлювального ремонту, а також оформлення необхідної документації надаються щорічній інвентаризаційній комісії.

До складу комісії, як правило, включаються:

– заступник керівника (голова комісії);

– головний бухгалтер або його заступник (в установах та організаціях, де штатним розписом посаду головного бухгалтера не передбачено, – особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);

– працівники інженерних, технічних, будівельних, обліково-економічних та інших служб (відділів, управлінь) суб’єкта господарювання;

– інші посадові особи (на розсуд керівника установи).

У разі потреби та/або необхідності врахування галузевих особливостей списання майна суб’єкти управління можуть залучати до участі в роботі комісії фахівців відповідних центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів тощо (за згодою).

Як передбачено п. 10 Порядку № 1314, для встановлення факту непридатності до використання майна, що перебуває під наглядом державних інспекцій (автомобілів, нагрівальних котлів, підйомників тощо), суб’єкт господарювання залучає для участі в роботі комісії представника відповідної інспекції, який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта.

Таким чином, при списанні автомобіля до участі в роботі комісії зі списання запрошують представників ДАІ (або додають їх висновок до документів на списання).

До повноважень комісії зі списання належать:

1) проведення в установленому законодавством порядку інвентаризації майна, яке пропонується до списання, та за її результатами складання відповідного акта;

2) проведення обстеження майна, що підлягає списанню, установлення кількості проведених ремонтів. Для цього використовуються необхідна технічна документація (технічні паспорти, дефектні відомості та інші документи), а також дані бухгалтерського обліку;

3) визначення економічної (технічної) доцільності та недоцільності відновлення та подальшого використання майна в установі та внесення пропозицій про подальшу долю таких об’єктів;

4) установлення конкретних причин списання матеріальних цінностей: фізичний знос, моральне застарівання, порушення нормальних умов експлуатації, непридатність до подальшого використання в установі, зокрема, у зв’язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією й технічним переоснащенням, пошкодження внаслідок аварії або стихійного лиха і неможливість відновлення або виявлення в результаті інвентаризації як недостача;

5) установлення осіб, з вини яких відбувся передчасний вихід матеріальних цінностей з ладу (якщо таке має місце);

6) визначення можливості використання окремих вузлів, деталей, агрегатів та матеріалів майна, що підлягає списанню, та проведення їх оцінки;

7) здійснення контролю за вилученням зі списаного майна придатних вузлів, деталей, агрегатів та матеріалів, а також вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів з кольорових і дорогоцінних металів, визначення їх кількості, ваги та контроль за їх оприбуткуванням на відповідних балансових рахунках та здаванням відповідним організаціям;

8) складання відповідно до законодавства актів на списання за встановленою формою.

Для списання транспортного засобу з балансу установи його потрібно зняти з обліку в ДАІ. Як відбувається ця процедура? Якими мають бути в цьому випадку дії установи?

Дійсно, при списанні автомобіля з балансу бюджетної організації такий транспортний засіб має бути знято з обліку в підрозділі ДАІ (МРЕВ). Цю процедуру врегульовано Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою КМУ від 07.09.98 р. № 1388 (далі – Порядок № 1388), а також Інструкцією про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженою наказом МВС від 11.08.2010 р. № 379 (далі – Інструкція № 379).

Для зняття з Обліку транспортного засобу в підрозділі ДАІ (МРЕВ) або за місцезнаходженням транспортного засобу необхідно:

1) подати заяву на зняття з обліку транспортного засобу;

2) оплатити послуги ДАІ (МРЕВ).

Вартість таких платних послуг визначено Переліком платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розміром плати за їх надання, затвердженими постановою КМУ від 04.06.2007 р. № 795 (у редакції постанови КМУ від 26.10.2011 р. № 1098);

3) транспортні засоби, що підлягають зняттю з обліку, крім випадків вибраковування їх у цілому, оглянути та обстежити з метою звірки ідентифікаційних номерів їх складових частин із номерами, указаними в наданих документах, визначити їх достовірність та провести перевірку за Єдиним державним реєстром ДАІ та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби, установити відповідність конструкції та технічного стану транспортних засобів обов’язковим вимогам правил, нормативів та стандартів України.

Огляд здійснюють уповноважені працівники підрозділів ДАІ за місцем реєстрації транспортних засобів, а обстеження – фахівці експертної служби МВС, а за письмовою вимогою власника транспортного засобу або уповноваженої ним особи – судові експерти державних спеціалізованих установ, інші експерти. Номерні знаки, які були закріплені за транспортним засобом, вилучаються, про що робиться відповідна відмітка в заяві.

За результатами проведеного огляду в документах, що подаються власником транспортного засобу, уповноважений працівник підрозділу ДАІ ставить відповідну відмітку або складає акт технічного огляду. До зазначених документів додається відповідний висновок фахівця.

При знятті транспортних засобів з реєстрації до автоматизованої бази даних та Єдиного державного реєстру ДАІ (МРЕВ) уноситься запис: «Зняття з обліку транспортного засобу», а також указуються підстави такого зняття. Свідоцтво про реєстрацію (технічний паспорт) такого транспортного засобу та номерні знаки вилучаються. Свідоцтво про реєстрацію анулюється способом, що унеможливлює його повторне використання, та додається до матеріалів про зняття з обліку транспортного засобу, а номерні знаки знищуються в установленому порядку.

Спрощений порядок зняття з обліку транспортних засобів у підрозділах ДАІ (МРЕВ) установлено щодо автомобілів, які вибраковуються. У цьому випадку огляд транспортного засобу не проводиться. Такі транспортні засоби знімають з обліку в підрозділах ДАІ (МРЕВ) на підставі затверджених актів (маються на увазі акти на списання, складені комісією установи).

При знятті з обліку транспортного засобу у зв’язку з його вибраковуванням на заяві власника робиться напис «Знято з обліку у зв’язку з вибраковуванням». Аналогічні записи вносять до автоматизованих баз даних та Єдиного державного реєстру ДАІ (МРЕВ). Номерні знаки та реєстраційні документи здають до підрозділу ДАІ (МРЕВ). Свідоцтво про реєстрацію такого транспортного засобу анулюється способом, який унеможливлює його повторне використання, та додається до матеріалів про зняття з обліку транспортного засобу.

І останній момент. Як зазначено в п. 43 Порядку № 1388, зняття з обліку транспортних засобів, що належать юридичним особам державної форми власності, здійснюється суб’єктами господарювання, на балансі яких перебувають такі транспортні засоби, лише після надання на це згоди або дозволу відповідних суб’єктів управління майном, що є представниками власників та виконують їх функції в межах, визначених законодавством, або на підставі виконавчого напису нотаріуса чи рішення суду або ліквідаційної комісії. Це означає, що тільки після того, як установа отримала дозвіл (згоду) на списання транспортного засобу, такий автомобіль може бути знято з обліку в органах ДАІ (МРЕВ).

Які документи повинна оформити комісія при ліквідації транспортного засобу? Чи існують якісь спеціальні вимоги до оформлення таких документів?

Після того як комісією проведено підготовчу роботу зі списання транспортного засобу, можна приступити до наступного етапу – підбиття підсумків (результатів) огляду такого об’єкта, що не придатний до подальшого використання.

Для цього комісія складає протокол засідання, до якого додаються такі документи:

1) акт інвентаризації майна, що пропонується до списання;

2) акти технічного стану майна, яке пропонується до списання;

3) акт на списання майна. Типові форми та порядок складання таких документів затверджено наказом Головного управління Держказначейства і Держкомстату від 02.12.97 р. № 125/70;

4) інші документи (копія акта про аварію, висновок відповідних інспекцій, державних органів тощо (за наявності)).

У протоколі засідання комісії вказуються пропозиції про шляхи використання майна, списання якого за висновками комісії є недоцільним, заходи щодо відшкодування вартості майна, у результаті інвентаризації якого виявлено нестачу, або розукомплектованого.

Протокол засідання комісії підписується всіма членами комісії. У разі незгоди з рішенням комісії її члени мають право викласти в письмовій формі свою особливу думку, що додається до протоколу засідання.

В акті технічного стану майна вказуються рік виготовлення (будівництва) майна, дата введення в експлуатацію, обсяг проведеної роботи з модернізації, модифікації, добудови, дообладнання та реконструкції, стан основних частин, деталей та вузлів, конструктивних елементів. Така детальна інформація про стан майна міститься в інвентарній картці обліку основних засобів у бюджетних установах за типовою формою № ОЗ-6 (бюджет).

В акті про списання майна докладно вказуються причини його списання, описується стан основних частин, деталей, вузлів, елементів та робиться висновок про економічну (технічну) недоцільність та/або неможливість відновлення такого майна. При списанні транспортних засобів оформляється акт про списання автотранспортних засобів за типовою формою № ОЗ-4 (бюджет).

В акті про списання автотранспортних засобів зазначаються:

– найменування транспортного засобу, що підлягає списанню;

– рік випуску;

– дата введення в експлуатацію;

– первісна вартість, сума нарахованого зносу;

– пробіг транспортного засобу;

– кількість проведених капітальних ремонтів;

– зовнішній вигляд транспортного засобу;

– технічна характеристика агрегатів та вузлів транспортного засобу;

– можливість подальшого використання основних деталей і вузлів, отриманих від розбирання, а також причини списання.

У разі списання майна, пошкодженого внаслідок аварії або стихійного лиха, до акта на його списання додається копія акта про аварію, в якому роз’яснюються причини, що призвели до неї, та вказуються заходи, вжиті щодо винних осіб.

Протокол засідання комісії, акт інвентаризації, акти на списання майна та технічного стану затверджуються керівником суб’єкта господарювання (п. 14 Порядку № 1314). Щодо комунального майна, то акти про списання майна з балансів таких бюджетних установ може бути затверджено залежно від вартості такого майна:

– безпосередньо керівником бюджетної установи;

– посадовою особою, уповноваженою приймати рішення про управління об’єктами державної (комунальної) власності.

Докладніше про порядок затвердження таких документів розповімо у відповіді на наступне запитання.

Отримання дозволу на списання майна

В установі проведено підготовчу роботу: створено комісію зі списання, яка здійснила огляд транспортного засобу та визнала його непридатним до подальшої експлуатації. Результати роботи комісії оформлено протоколом.

Куди повинна звернутися установа для отримання згоди на списання транспортного засобу? Які документи для цього необхідно підготувати? Чи встановлено чинним законодавством якісь вимоги до переліку таких документів?

Однією з вимог, що встановлені до процедури списання майна бюджетних установ, є отримання дозволу органу, уповноваженого управляти майном, на проведення списання.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1314 списання майна здійснюється бюджетною установою – суб’єктом господарювання, на балансі якої воно перебуває, на підставі прийнятого суб’єктом управління рішення про надання згоди на його списання.

Нагадаємо: згідно зі ст. 4 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» від 21.09.2006 р. № 185-V суб’єктами управління об’єктами державної власності є:

– Кабінет Міністрів України;

– центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері управління об’єктами державної власності;

– центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері економічного розвитку;

– міністерства та інші органи виконавчої влади (уповноважені органи управління);

– Фонд державного майна України;

– органи, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;

– органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами;

– державні господарські об’єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (господарські структури);

– Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Списання майна здійснюється за умови врахування особливостей правового режиму майна, наявності встановлених законодавчими актами обтяжень або обмежень щодо розпорядження майном (крім випадків, коли встановлено заборону на розпорядження майном). Щодо майна, яке перебуває на балансі суб’єкта управління, то його списання здійснюється безпосередньо таким суб’єктом.

Отже, списання майна бюджетних установ, що перебуває в державній власності, здійснюється на підставі рішення (згоди) на списання майна, яке видає один із зазначених вище органів управління об’єктами державної власності (вища за рівнем організація). Причому з Порядку № 1314 випливає, що необхідність отримання дозволу на списання поширюється на будь-яке майно бюджетних установ незалежно від причин та вартості списуваного майна.

Дещо інша ситуація щодо майна бюджетних установ, яке перебуває в комунальній власності. Зауважимо, що право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах (п. 1 ст. 60 Закону про місцеве самоврядування). Отже, саме ці органи місцевого самоврядування уповноважені приймати рішення (видавати дозвіл) на списання майна, що є комунальною власністю.

Як уже зазначалося, у багатьох регіонах України органами місцевого самоврядування вже прийнято відповідні документи зі списання комунального майна, в яких, зокрема, визначено процедуру затвердження актів про списання комунального майна (залежно від виду та вартості майна).

Таким чином, для кожного регіону основоположним документом у питанні списання комунального майна має бути рішення «свого» органу, уповноваженого приймати рішення про управління об’єктами комунальної власності. І тому бюджетні установи під час списання майна повинні керуватися насамперед рішенням такого органу.

Як зазначало Держказначейство в листі від 15.07.2011 р. № 17-07/1700-10076, рішення про передачу повноважень щодо управління майном, яке перебуває в комунальній власності територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення приймаються виключно на пленарних засіданнях відповідної ради.

При цьому органи, уповноважені управляти комунальним майном, мають право делегувати повноваження щодо управління об’єктами комунальної власності безпосередньо або шляхом передачі керівникам підпорядкованих бюджетних установ відповідних повноважень, залежно від вартості за одиницю (комплект) матеріальних цінностей та причин списання. До речі, саме на такий підхід до порядку списання майна бюджетних установ, що перебуває в комунальній власності, Держказначейство неодноразово звертало увагу у своїх листах від 11.04.2011 р. № 17-04/904-5067 та від 08.04.2011 р. № 17-04/931-4925, від 16.05.2011 р. № 17-04/1242-6612, від 11.08.2011 р. № 17-08/51-299 та від 20.07.2011 р. № 17-04/1730-10233.

Майте на увазі: таке право має бути оформлено відповідним розпорядчим документом органу місцевого самоврядування, де, зокрема, має бути вказано, на яке майно (із зазначенням вартісних меж) поширюються повноваження з управління майном.

Із метою отримання згоди на списання майна суб’єкт господарювання подає суб’єкту управління перелік документів, передбачених п. 6 Порядку № 1314.

Отже, для отримання згоди на списання транспортного засобу бюджетна організація подає:

1) звернення про списання майна, підписане керівником бюджетної установи;

2) техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна, в якому містяться економічні та/ або технічні розрахунки, інформація про очікуваний фінансовий результат списання майна та про те, як воно вплине на фінансовий план (для державних підприємств), а також напрями використання коштів, які передбачається отримати в результаті списання;

3) відомості про майно, що пропонується списати за даними бухгалтерського обліку (крім об’єктів незавершеного будівництва), згідно з додатком 1 до Порядку № 1314;

4) акт інвентаризації майна, запропонованого до списання, згідно з додатком 2 до Порядку № 1314;

5) акт технічного стану майна, затверджений керівником бюджетної установи;

6) відомості про наявність обтяжень або обмежень щодо розпорядження майном, яке пропонується списати (разом з відповідними підтвердними документами).

Процедуру отримання витягів про наявність чи відсутність запису в Реєстрі обтяжень рухомого майна та розмір плати за видачу витягів із Реєстру обтяжень рухомого майна визначено Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою КМУ від 05.07.2004 р. № 830, а форму заяви про надання інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна – Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою наказом Мін’юсту від 29.07.2004 р. № 73/5.

У разі потреби суб’єкт управління може вимагати від бюджетної установи подати додаткові документи, необхідні для прийняття рішення про списання майна (технічні паспорти, судові документи, витяги з реєстрів, висновки спеціалізованих організацій, договори або їх проекти тощо). Вичерпний перелік додаткових документів повідомляється в 10-денний строк віддати надходження зазначених вище документів.

Що стосується документів, які подаються бюджетними установами при списанні майна, що перебуває в комунальній власності, то такий перелік наводиться в положенні (порядку) списання майна, затвердженому відповідним органом місцевого самоврядування. Тому рекомендуємо таким установам дізнатися повну інформацію про те, які документи потрібно зібрати для отримання дозволу на списання транспортного засобу. Як свідчить практика, крім документів, наведених у Порядку № 1314, також установам необхідно надати:

– наказ про створення постійно діючої комісії зі списання майна;

– протокол засідання постійно діючої комісії зі списання (підписаний усіма членами комісії та затверджений керівником);

– акт про списання автотранспортних засобів (за типовою формою № ОЗ-4 (бюджет));

– копію інвентарної картки обліку основних засобів в бюджетних установах (за типовою формою № ОЗ-6);

– копію технічного паспорта, свідоцтва про держреєстрацію транспортного засобу.

Рішення про надання або відмову у наданні згоди на списання майна приймається відповідним суб’єктом управління протягом 30 днів із дати надходження зазначених вище документів. Рішення про надання згоди на списання майна оформляється у формі розпорядчого документа, а про відмову у наданні такої згоди – у формі листа.

Як зазначало Держказначейство в листах від 16.05.2011 р. № 17-04/1242-6612, від 20.07.2011 р. № 17-04/1730-10233 та від 15.07.2011 р. № 17-07/1700-10076, складені комісією акти про списання майна відображаються в бухгалтерському обліку після їх затвердження (погодження) посадовою особою, уповноваженою згідно із законодавством приймати рішення щодо управління об’єктами державної (комунальної) власності безпосередньо або шляхом передачі керівникам підпорядкованих бюджетних установ відповідних повноважень, залежно від вартості за одиницю (комплект) матеріальних цінностей та причин списання.

Оприбуткування матеріальних цінностей після списання

Після розбирання списаного автомобіля на підставі акта про списання та висновків комісії про непридатність до подальшої експлуатації залишилися запасні частини, які придатні до подальшої експлуатації (автомобільний двигун, акумуляторна батарея та комплект зимових шин). Передбачається, що в подальшому автомобільний двигун буде реалізовано, а акумуляторну батарею та комплект зимових шин буде використано для встановлення на інших транспортних засобах установи. На який субрахунок потрібно прибуткувати такі матеріальні цінності? Як документально оформити таку операцію?

Згідно з п. 21 Порядку № 1314 розбирання та демонтаж майна, яке передбачається до списання, здійснюється тільки після прийняття відповідним суб’єктом управління рішення про надання згоди на списання майна (крім випадків пошкодження майна внаслідок аварії або стихійного лиха).

Контроль за вилученням із майна, що підлягає списанню, придатних вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів, а також здаванням на склад та оприбуткуванням на відповідних балансових рахунках здійснює комісія зі списання майна установи. Зауважимо: до повноважень цієї комісії належать визначення можливості використання окремих вузлів, деталей, матеріалів списаного об’єкта, а також їх оцінка.

Після списання необоротних активів у розпорядженні установи можуть залишатися різні матеріальні цінності (запасні частини, комплектуючі тощо), які обов’язково має бути оцінено та зараховано на баланс.

Операції з оприбуткування (зарахування на баланс) матеріальних цінностей, отриманих у результаті списання необоротних активів, має бути оформлено відповідними первинними документами.

Так, оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих у результаті списання необоротних активів, зокрема, транспортного засобу, здійснюється на підставі накладної чи акта приймання матеріальних цінностей. Зазначені документи оформляються відповідно до типових форм, затверджених наказом Держказначейства від 18.12.2000 р. № 130.

Тому в цій ситуації комісією додатково складається акт про оцінку таких цінностей. При цьому вартість таких матеріальних цінностей установлюється виходячи з ціни їх можливого використання або реалізації, яку, у свою чергу, може бути визначено на підставі діючих ринкових цін на аналогічні матеріальні цінності (наприклад, даних прайс-листів) з урахуванням їх зносу, на підставі висновку, виданого спеціалізованою організацією, що проводила їх оцінювання, тощо.

Крім того, дані про матеріальні цінності, що надійшли від ліквідації необоротних активів, зокрема, автомобіля, наводяться на четвертій сторінці Акта про списання автотранспортних засобів за типовою формою № ОЗ-4 (бюджет) у розділі «Розрахунок результатів списання об’єкта».

Усі деталі, вузли, агрегати ліквідованого, розібраного об’єкта основних засобів, що придатні для подальшої експлуатації (наприклад, для ремонту інших транспортних засобів, для реалізації стороннім організаціям), підлягають зарахуванню на субрахунок 238 «Запасні частини до транспортних засобів, машин і обладнання». До речі, Держказначейська служба в листі від 01.09.2011 р. № 17-08/180-1071 звертала увагу на те, що запчастини обліковуються у складі запасів незалежно від вартості.

І ще один організаційний момент. Якщо після розбирання списаного транспортного засобу установою було вилучено вузли та агрегати, що мають ідентифікаційні номери, то власник повинен звернутися в ДАІ (МРЕВ) для отримання Довідки на вивільнені вузли та агрегати. Цю вимогу передбачено п.п. 4.5.3 Інструкції № 379, а форму такої довідки наведено в додатку 6 до цієї Інструкції.

Після ліквідації автомобіля залишилися матеріали і деталі, не придатні до подальшого використання. Чи потрібно їх оприбутковувати? Як визначити їх вартість і куди здати в подальшому? Як такі операції відображаються в бухгалтерському обліку?

Відповідно до вимог п. 23 Порядку № 1314 усі вузли, деталі, матеріали й агрегати розібраного та демонтованого устаткування, придатні для ремонту іншого устаткування або для подальшого використання, а також матеріали, отримані в результаті списання майна, підлягають оприбуткуванню з відображенням у бухгалтерському обліку на рахунках обліку запасів. Не придатні для використання вузли, деталі, матеріали й агрегати має бути оприбутковано як вторинну сировину (металобрухт тощо).

Тому всі не придатні до використання після ліквідації автомобіля матеріали і деталі (у тому числі деталі, що містять брухт кольорових і чорних металів або дорогоцінні метали) установа прибуткує як інші матеріали на субрахунок 239 «Інші матеріали». На цей момент Держказначейство звертало увагу в листі від 01.09.2010 р. № 17-04-2161-16395. На цьому субрахунку вони обліковуються до моменту їх здачі спеціалізованим підприємствам, що займаються збиранням такої сировини (відходів).

Оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації необоротних активів, здійснюється на підставі накладної (акта приймання матеріальних цінностей).

Отже, оприбуткований після списання автомобіля металобрухт (брухт чорних і кольорових металів) необхідно здати спеціалізованим підприємствам.

Згідно із Законом України «Про металобрухт» від 05.05.99 р. № 619-ХІV операції з металобрухтом здійснюють тільки спеціалізовані або спеціалізовані металургійні переробні підприємства, а також їх приймальні пункти, які здійснюють свою діяльність на підставі ліцензії, виданої в установленому порядку.

Як правило, такі підприємства (пункти прийому) є в кожному населеному пункті. їх адреси можна дізнатися з довідкової літератури, рекламних оголошень тощо. Також інформацію про такі підприємства можна отримати у працівників ДАІ при знятті автомобіля з обліку.

Природно, виникає запитання: за якою вартістю такі матеріали має бути оприбутковано на субрахунок 239? У цій ситуації обліковою вартістю таких відходів буде ціна можливої реалізації, під котрою розуміється вартість, за якою матеріальні цінності може бути продано спеціалізованим підприємствам.

У цьому випадку при визначенні вартості оприбуткованих матеріалів рекомендуємо орієнтуватися на ціни, установлені пунктами прийому вторинної сировини у вашому регіоні. Для більш точного визначення вартості можна використовувати інформацію з прайс-листів (прейскурантів) або отримати висновок спеціалізованої організації, яка здійснює оцінку, тощо. Результати такої оцінки комісія зі списання відображає в акті оцінки відходів.

Розглянемо на прикладі порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації автомобіля.

Приклад. Комісією зі списання прийнято рішення про списання з балансу установи автомобіля УАЗ-3909 1996 року випуску: первісна вартість – 12000 грн., знос нараховано в розмірі 100%.

У результаті списання та розібрання оприбутковано:

– раму, картер заднього моста, що підлягають реалізації за справедливою вартістю 1800 грн.;

– запчастини, придатні для подальшого використання під час ремонтів автомобілів, на суму 410 грн.

– деталі, що підлягають здаванню спеціалізованій організації як металобрухт, на суму 750 грн.

Оплачено послуги з проведення техогляду в ДАІ – 350 грн.

Використання коштів, отриманих від здавання металобрухту

На які цілі установи можуть витратити кошти, отримані від реалізації металобрухту? Як відображати у звітності такі суми?

Кошти, отримані від реалізації металобрухту, належать до четвертої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ (п. 4 ст. 13 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 р. № 2456-VІ, далі – БКУ) і зараховуються до доходу спеціального фонду кошторису в повному обсязі.

Використовуються такі надходження на:

– ремонт, модернізацію або придбання нових необоротних активів і матеріальних цінностей;

– покриття витрат, пов’язаних з організацією збору та транспортування відходів і брухту на приймальні пункти;

– господарські потреби бюджетних установ, уключаючи оплату комунальних послуг та енергоносіїв.

Кошти, отримані установою від здавання металобрухту, зараховуються на його спеціальний реєстраційних рахунок. Підтвердженням надходження таких коштів буде виписка зі спеціального реєстраційного рахунка, надана органом Держказначейської служби. Бюджетні установи на підставі цієї виписки у Звіті про надходження та використання коштів, отриманих як плата за послуги (форма № 4-1 д, № 4-1 м), відображають такі надходження в рядку 050 «Надходження коштів від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна)».

Ураховуючи, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, установлених кошторисами, у разі надходження незаплано-ваних коштів виникає необхідність внести зміни до кошторису згідно з вимогами пп. 47 – 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2002 р. № 228.

Такі зміни вносяться в разі, якщо загальний обсяг фактичних надходжень до спеціального фонду разом з обсягом залишків коштів на його рахунках на початок року буде більше, ніж відповідні надходження, ураховані в кошторисі на відповідний рік. Отже, якщо на рахунок закладу надходять кошти, що не заплановані у спеціальному фонді кошторису, але при цьому загальна сума надходжень (з урахуванням залишків на початок року) не перевищує обсягів власних надходжень, урахованих при затвердженні його кошторису, то розпорядники бюджетних коштів не вносять зміни до кошторису в частині надходжень спецфонду (див. лист Держказначейства від 26.03.2010 р. № 15-06/662-5434).

Як можна дізнатися, чи містяться в деталях і вузлах списаного транспортного засобу дорогоцінні метали? Як із ними вчинити в подальшому? Чи може спеціалізована організація, якою були здані відходи та брухт дорогоцінних металів, перерахувати такі кошти до бюджету самостійно, тобто без перерахування на спеціальний реєстраційний рахунок бюджетної установи?

Як передбачено п. 25 Порядку № 1314 вузли, деталі, матеріали й агрегати, вилучені після демонтажу та розібрання, підлягають здаванню суб’єктам господарювання, що здійснюють діяльність зі збирання та первинної обробки брухту та відходів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Інформацію про деталі та вузли, що містять дорогоцінні метали та дорогоцінне каміння, а також масу самого дорогоцінного каміння установи можуть дізнатися з технічного паспорта заводу-виробника автомобіля, акта приймання-передачі та іншої первинної бухгалтерської, супровідної та технічної документації, оформленої відповідним чином. Так, під час надходження необоротних активів до бухгалтерії установи відкривають на кожен об’єкт інвентарну картку за типовою формою № ОЗ-6 (бюджет). У розділі «Коротка індивідуальна характеристика об’єкта» цього документа зазначають перелік деталей, у яких містяться дорогоцінні метали, а також найменування деталі та масу металу, указані в паспорті.

Якщо зазначених вище документів немає в наявності, то необхідно отримати висновок відповідної організації, що займається збиранням, переробкою відходів та утилізацією дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, про вміст дорогоцінних металів. На цей момент звертало увагу Держказначейство в листі від 01.03.2007 р. № 3.4-05/676-2841.

Крім того, з приводу обов’язковості здавання дорогоцінних металів, що містяться у списаному устаткуванні, спеціалізованим підприємствам ГоловКРУ в листі від 24.12.2004 р. № 12-14/588 зазначало, що за порушення встановленого законодавством порядку проведення операцій з дорогоцінними металами залежно від виду вчиненого правопорушення передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

Тепер стосовно порядку перерахування коштів, отриманих від здавання брухту та відходів дорогоцінних металів.

За загальним правилом, установленим п. 4 ст. 13 БКУ, кошти, отримані бюджетними установами від реалізації майна (крім нерухомого майна), належать до четвертої підгрупи першої групи власних надходжень бюджетних установ.

Проте на відміну від коштів, які установи отримують від здавання брухту чорних, кольорових металів та їх сплавів, що залишаються в розпорядженні установи в повному обсязі, кошти, отримані ними від здавання брухту та відходів золота, платини, металів платинової групи, дорогоцінного каміння та срібла, не можна в повному обсязі залишити в розпорядженні установи.

Кошти, отримані від здавання дорогоцінних металів та каміння, розподіляються між установою та державним або місцевим бюджетом залежно від джерела фінансування установи.

Так, відповідно до п. 42 ст. 29 і п. 19 ст. 69 БКУ до доходів загального фонду відповідного бюджету належить 80 % коштів, отриманих підприємствами, установами та організаціями за здані у вигляді брухту та відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння і 50 % коштів, отриманих цими підприємствами, установами та організаціями за здане у вигляді брухту та відходів срібло.

Таким чином, у розпорядженні бюджетних установ залишається відповідно 20 і 50 % таких коштів, які й є власними надходженнями. Відповідно 80 і 50 % отриманих коштів перераховуються в дохід загального фонду того бюджету, за рахунок якого утримується бюджетна установа або організація.

Порядок перерахування коштів, отриманих від здавання дорогоцінних металів та каміння, Держказначейство роз’яснювало в листі від 11.06.2008 р. № 15-04/1415-9320, і полягає він у такому:

1. 100 % коштів за здані у вигляді брухту та відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння та срібло зараховується на спеціальний реєстраційний рахунок розпорядника коштів, відкритий в органі Держказначейської служби.

2. Розпорядник бюджетних коштів передає до органу Держказначейської служби платіжне доручення на перерахування 80 % коштів, отриманих за здані у вигляді брухту та відходів золото, платину, метали платинової групи, дорогоцінне каміння, та 50 % коштів, отриманих за здане у вигляді брухту і відходів срібло, зі спеціального реєстраційного рахунка на рахунок з обліку надходжень загального фонду бюджету, відкритий за відповідним кодом класифікації доходів бюджету 31020000 «Надходження коштів від Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння».

Як бачимо, виходячи з вимог, установлених БКУ до порядку розподілу коштів, отриманих від здавання дорогоцінних металів та каміння, робимо висновок: саме на бюджетні установи покладаються обов’язки з розподілу таких коштів. Отже, спеціалізована організація, якою було здано відходи та брухт дорогоцінних металів, повинна перерахувати кошти за дорогоцінні метали та каміння на спеціальний реєстраційний рахунок бюджетної організації в повному обсязі.

На завершення наведемо в додатку до консультації приклади заповнення документів, що оформляються в процесі списання такого виду необоротних активів, як транспортні засоби.

ПРОТОКОЛ № 95
засідання комісії зі списання основних засобів

Управління освіти N-ської міської ради

20.06.2012 р.

Присутні:

Москаленко С. А. – заст. начальника Управління освіти виконавчого комітету N-ської міської ради;

Потебенько А. Н. – заст. головного бухгалтера централізованої бухгалтерії Управління освіти виконавчого комітету N-ської міської ради;

Кондратенко А. І. – головний спеціаліст Управління освіти виконавчого комітету N-ської міської ради;

Антонова I.A. – начальник відділу обліку та аналізу використання комунальної власності виконавчого комітету N-ської міської ради

Відсутні: немає

Порядок денний

На виконання вимог Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314, рішення міської ради від 21.04.2012 р. «Про порядок списання майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста N-ська» комісія зі списання, створена наказом начальника Управління освіти N-ської міської ради від 05.01.2012 р. № 4, розглянула питання щодо доцільності списання з балансу транспортного засобу.

Слухали:

Кондратенка А. І. – головного спеціаліста Управління освіти виконавчого комітету N-ської міської ради.

Надано документи на списання автомобіля УАЗ-3909, інвентарний № 10510016, державний № 49-31 КРМ, 1996 року випуску, первісною вартістю 12000 грн.

Транспортний засіб є в наявності та оглянуто на місці. Має 100-відсотковий знос.

Транспортний засіб постраждав унаслідок аварії. Згідно з висновком фахівців ремонтної організації (акти контролю технічного стану транспортного засобу ПП «Автосервіс» від 07.05.2012 р.) у результаті тривалої інтенсивної експлуатації автотранспортний засіб виробив свій фізичний ресурс, сума ремонтно-відновлювальних робіт, деталей, що підлягають заміні, для приведення автомобіля в технічно справний стан з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу перевищує його ринкову вартість та середньоринкову вартість уживаного автомобіля аналогічної моделі, року виготовлення та комплектації.

Голосували: одноголосно

Вирішили: списати автомобіль УАЗ-3909, інвентарний № 10510016, державний № 49-31 КРМ, 1996 року випуску, первісною вартістю 12000 грн.

Управління освіти N-ської міської ради

«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Начальник Управління освіти
Андейченко С.А.

Техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна

Комісія зі списання, створена наказом начальника Управління освіти від 05.01.2012 р. № 4, у складі голови комісії Москаленка С. А. – заст. начальника Управління освіти; членів комісії: Потебенька А. Н. – заст. головного бухгалтера централізованої бухгалтерії; Кондратенка А. І. – головного спеціаліста, Антонової I.A. – начальника відділу обліку та аналізу використання комунальної власності виконавчого комітету N-ської міської ради та Михайлова Н. В. – головного експерта НДЕКЦ, підполковника МВС, здійснила огляд матеріалів та обстеження автомобіля для встановлення економічної доцільності списання транспортного засобу.

Загальні відомості

Автомобіль марки УАЗ-3909, інвентарний № 10510016, державний № 49-31 КРМ, 1996 року випуску, первісною вартістю 12000 грн.

Автомобіль перебуває в неробочому стані: морально і фізично зношений, не придатний до подальшого використання. Під час обстеження технічного стану автомобіля було встановлено, що він перебуває в неробочому стані та не підлягає відновлювальному ремонту, оскільки більшість комплектуючих, необхідних для проведення ремонту, відсутні.

Згідно з висновком фахівців ремонтної організації (акти контролю технічного стану транспортного засобу ПП «Автосервіс» від 07.05.2012 р.) у результаті тривалої інтенсивної експлуатації автотранспортний засіб виробив свій фізичний ресурс, сума ремонтно-відновлювальних робіт, деталей, що підлягають заміні, для приведення автомобіля марки УАЗ-3909 у технічно справний стан з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу перевищує його ринкову вартість та середньоринкову вартість уживаного автомобіля аналогічної моделі, року виготовлення, комплектації.

Проведення відновлювального ремонту технічно можливо, але економічно недоцільно відповідно до технічного висновку фахівців НДЕКЦ при УМВС України в N-ській області.

Інформація про очікуваний фінансовий результат списання майна, а також напрями використання коштів, які передбачається отримати в результаті списання

У разі надання дозволу на списання автомобіль буде передано спеціалізованому підприємству, яке здійснює діяльність зі збирання та первинної обробки металобрухту на підставі ліцензії.

Очікуваний фінансовий результат від списання майна (здавання металобрухту) становить 750 грн.

Відповідно до п. 27 Порядку списання об’єктів державної власності, затвердженого постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314, кошти, отримані від реалізації брухту, буде перераховано на відкритий в органі Державного казначейства реєстраційний рахунок за спеціальним фондом. Отримані кошти буде спрямовано на господарські потреби Управління освіти, а саме: на придбання запасних частин для ремонту автомобіля ВАЗ-21099. За наявності придатних до використання вузлів, деталей, матеріалів та агрегатів їх буде здано на склад та оприбутковано на відповідні балансові субрахунки.

Висновок

Ураховуючи надане техніко-економічне обґрунтування необхідності списання транспортного засобу, комісія зі списання вважає за доцільне списати об’єкт основних засобів.

Додатки:

– акти контролю технічного стану транспортного засобу ПП «Автосервіс» від 07.05.2012 р.;

– технічний висновок фахівців НДЕКЦ при УМВС України в N-ській області;

– копія акта про аварію.

ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник Управління освіти
(посада)
Андрейченко С. А.
(прізвище, ім’я та по батькові)
Андрейченко
(підпис)

Акт
технічного стану транспортного засобу

Комісія зі списання, затверджена наказом від «05» січня 2012 року № 4, у складі: голови комісії Москаленка С. А. – заст. нач. Управління освіти: членів комісії: Потебенька А. Н. – заст. голов, бухгалтера ЦБ, Кондратенка А. І. – головного спеціаліста. Антонової І. А. – нач. відділу обліку та аналізу використання комунальної власності виконавчого комітету N-ської міської ради та Михайлова Н. В. – головного експерта НДЕКЦ, підполковника МВС здійснила огляд автомобіля (причепа, напівпричепа): марка УАЗ, модель 3909, тип вантажопасажирський, вантажопідйомність/ємність 1150 кг, технічний паспорт/свідоцтво про реєстрацію ХО 17262, номерний знак 49-31 КРМ, двигун № 125487, кузов -, шасі № б/н, рік випуску 1996, інвентарний № 10510016. що належить управлінню освіти N-ської міської ради (назва підрозділу, підприємства, установи, закладу), адреса підрозділу, підприємства, установи, закладу м. N-ськ, вул. Свободи, 4 вартість (тис. грн.) 12000 залишкова вартість 0 знос 12000

У результаті огляду автомобіля (причепа, напівпричепа) автомобіля УАЗ-3909, його агрегатів, вузлів і механізмів та ознайомлення з документами (технічний паспорт, свідоцтво про реєстрацію, формуляр) комісія встановила:

1. Автомобіль УАЗ-3909, випуску 1996 року, перебуває на балансі підрозділу, підприємства, установи, закладу з 07.11.97р., з початку експлуатації пройдено (км) 203200.

Балансова вартість 12000 грн. знос 12000 грн.

2. Кількість ремонтів 4 на суму Чотири тисячі шістсот грн. (прописом)

3. Зовнішній стан автомобіля (причепа, напівпричепа): пошкоджений унаслідок аварії, технічно не справний.

4. На автомобілі (причепі, напівпричепі) відсутні такі вузли та деталі: передній бампер, лобове скло, ліва фара.

5. Установлено такі технічні характеристики агрегатів, вузлів та деталей автомобіля (причепа, напівпричепа):

У графах 3, 5, 6 указується: так, ні

Висновки комісії: автомобіль підлягає списанню з балансу.

Додатки:

1. Копія акта про аварію.

2. Акти контролю технічного стану транспортного засобу ПП «Автосервіс» від 07.05.2012 р.

3. Технічний висновок фахівців НДЕКЦ при УМВС України в N-ській області.

4. Інвентарна картка об’єкта основних засобів, що списується.

Зі зразком заповнення Акту про списання автотранспортних засобів (Типова форма № ОЗ-4 (бюджет)) можна ознайомитись: розділ “Довідники”, підрозділ “Додатки до документів”, папка “Консультації”.

ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник Управління освіти
(посада керівника суб’єкта господарювання)
_____ Андрейченко С. А.____
(підпис) (ініціали та прізвище)
«06» липня 2012 р.
М. П.

Відомість
про об’єкти комунальної власності, що пропонуються до списання
станом на «01» липня 2012 р.

Дані про дорогоцінні метали ______________-_______________

(подаються у разі їх наявності за кожним об’єктом)

ЗАТВЕРДЖУЮ
Начальник Управління освіти
(посада керівника суб’єкта господарювання)
________Андрейченко С. А.____
(підпис) (ініціали та прізвище)
«06» липня 2012 р.
М. П.

Акт
інвентаризації об’єктів комунальної власності,
що пропонуються до списання

_________________________________Управління освіти N-ської міської ради__________________________________________
(найменування суб’єкта господарювання та його місцезнаходження (цеху, дільниці тощо), де проводилась інвентаризація)

На підставі наказу (розпорядження) від «05» січня 2012 р. № 4 комісією у складі: голови комісії Москаленка С. А. – заст. нач. Управління освіти; членів комісії: Потебенька А. Н. – заст. голов. бухгалтера ЦБ. Кондратенка А. І. – головного спеціаліста. Антонової І. А. – нач. відділу обліку та аналізу використання комунальної власності виконавчого комітету N-ської міської ради та Михайлова Н. В. – головного експерта НДЕКЦ, підполковника МВС_________________________________________________________________________________________
(посада, прізвище та ініціали членів комісії)

проведено інвентаризацію об’єктів комунальної власності, що пропонуються до списання та відображаються на субрахунку № 105 станом на «01» липня 2012 р.

Інвентаризацію розпочато «06» липня 2012 р.

Інвентаризацію закінчено «06» липня 2012 р.

Під час проведення інвентаризації встановлено таке:

Усього за актом:12000 грн. (дванадцять тисяч грн.)(цифрами і словами)

1) загальна кількість об’єктів (фактично)1(один)

2) на суму, гривень (фактично)12000 грн. (дванадцять тисяч грн.)(цифрами і словами)

Вікторія МАТВЄЄВА,
економіст-аналітик Видавничого будинку «Фактор»

журнал “Бюджетная бухгалтерия”
№ 25 , (02.07.2012), стр.13
Издательский Дом “Фактор”