16 січня 2013 року Кабмін схвалив законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України для вдосконалення законодавства у сфері запобігання та протидії корупції. Цей проект розробляло Міністерство юстиції на виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму.
Короткий зміст та коментар.
Законопроектом пропонується внести зміни до законів «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про комітети Верховної Ради України», а також Регламенту Верховної Ради України.
Фактично йдеться про таке.
1. Частину 1 ст. 15 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції» пропонується доповнити новим абзацом, що передбачає обов’язкове проведення антикорупційної експертизи проектів законодавчих актів комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання боротьби з корупцією (йдеться про Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією). Якісне проведення такої експертизи дозволить виявляти так звані «корупціогенні фактори» у законопроектах ще на стадії їх попереднього розгляду – не пізніше ніж через п’ять днів після їх реєстрації (законопроектом одразу вносяться зміни і до ст. 93 Регламенту, що передбачає обов’язковий попередній розгляд всіх законопроектів, проектів інших актів у зазначеному Комітеті), а отже забезпечить уникнення надходження на розгляд Верховної Ради України законопроектів, проектів інших актів, які в разі їх прийняття як законів будуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень.
Діюча сьогодні модель проведення антикорупційної експертизи покладає її здійснення на Мін’юст, проте результати такої експертизи мають лише рекомендаційний характер і не створюють юридичних перешкод для прийняття такого нормативного акту.
2. Частину 2 ст. 94 Регламенту Верховної Ради України пропонується доповнити новим пунктом, який передбачатиме як підставу для повернення законопроекту, проекту іншого акта суб’єкту права законодавчої ініціативи (без його включення до порядку денного та розгляду на пленарному засіданні) надходження висновку відповідного комітету (Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією), про те, що внесений законопроект, проект іншого акта містить норми, які можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень.
Саме внесення таких змін до Регламенту передбачає реальний механізм врахування висновку антикорупційної експертизи при здійсненні законотворчої діяльності і, отже, перетворення такої експертизи із засобу маскування антикорупційної бездіяльності в реально діючий механізм запобігання і попередження корупції.
Як відомо, порядок і методологія проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, які повинні бути у цілому однаковими незалежно від того, який саме орган державної влади її проводить, визначаються Міністерством юстиції України (абзац другий ч. 1 ст. 15 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції»).
Висновок.
Законопроект доцільно прийняти за основу. Під час подальшого опрацювання документа слід було б усунути неоднозначність положення абзацу другого ч. 1 ст. 15 Закону «Про засади запобігання і протидії корупції», з якого випливає, ніби Мінюстом України визначається порядок оприлюднення результатів як власної антикорупційної експертизи, так і антикорупційної експертизи, що проводитиметься Комітетом з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією.
