2012 рік закінчується. Для бухгалтера кінець року – особливий період : необхідно провести інвентаризацію матеріальних цінностей, нарахування матеріальної допомоги в розмірі середньої заробітної плати, розрахунків та інших статей балансу, відобразити її результати, нарахувати знос на необоротні активи, оформити завершальні операції, проаналізувати діяльність установи за рік. Розглянемо ці питання докладніше, адже вся робота передує складанню річної фінансової звітності.

ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ

При проведенні інвентаризації бюджетні установи керуються Інструкцією № 90. Інвентаризації підлягає усе майно установи незалежно від його місцезнаходження та всі види фінансових зобов’язань.

У ході інвентаризації проводиться перевірка наявності об’єктів як за місцем їх знаходження ( у тому числі майно, здане в оренду ), так і в розрізі матеріально відповідальних осіб. Матеріальні цінності, що не належать бюджетній установі, але знаходяться в її розпорядженні (орендовані, прийняті на відповідальне зберігання ) також підлягають інвентаризації.

При проведенні річної інвентаризації інвентаризаційна комісія, як правило, вносить пропозиції щодо списання з балансу непридатних для подальшого застосування, морально застарілих та фізично зношених матеріальних цінностей. Тому необхідно врахувати ці пропозиції і до завершення року списати непридатне для подальшого використання майно.

Що стосується порядку списання запасів бюджетних установ, то його механізм визначено Інструкцією з обліку запасів бюджетних установ, затвердженою наказом Держказначейства від 08.12.2000 р. № 125.

Списання об’єктів державної власності визначено Порядком списання об’єктів державної власності, затвердженим постановою КМУ від 08.11.2007 р. № 1314.

Крім того, при підготовці до складання річної звітності необхідно звернути увагу на стан дебіторської та кредиторської заборгованості установи.

Необхідно мати на увазі, що на початку кожного бюджетного періоду заборгованість в управліннях та відділах Держкомзему має бути приведено у відповідність з кошторисним призначеннями на рік. Має бути визначено джерела погашення дебіторської та кредиторської заборгованості. Обсяг бюджетних зобов’язань, узятих протягом наступного року, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за бюджетними зобов’язаннями минулих періодів та недопущення виникнення заборгованості за бюджетними зобов’язаннями наступного року.

     Необхідно звернути увагу, що по результатах перевірки Державною фінансовою інспекцією в наших управліннях Держкомзему виникла кредиторська заборгованість, що в бухгалтерському обліку була не відображена за фактично надані у 2011 році послуги ДП « Центр ДЗК» і не зареєстрована в органах Державної Казначейської Служби України. Порушення було допущено за відсутності належного контролю за складанням актів виконаних робіт з надання адміністративних послуг філією ЦДЗК.

До закінчення бюджетного року доцільно провести остаточні розрахунки з підзвітними особами, дебіторами та кредиторами. Підзвітні особи повинні здати авансові звіти, а також повернути залишки невикористаних сум.

ЗВЕРНУТИ УВАГУ ПРИ НАРАХУВАННЯ МАТЕРІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ В РОЗМІРІ, ЩО НЕ ПЕРЕВИЩУЄ СЕРЕДНЬОМІСЯЧНОЇ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ.

 

Пунктом 3 Порядку № 100 передбачено, що премії включаються до заробітку того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.

НАРАХУВАННЯ ЗНОСУ

Під необоротними активами бюджетних установ розуміють – матеріальні та нематеріальні ресурси, які належать установі та забезпечують її функціонування, і строк корисної експлуатації яких, як очікується становить більше одного року.

Згідно з Наказом Державного казначейства України від 22.12.2009року №526 та N 312 ( z0838-10 ) від 02.09.2010 ) до наказу Державного казначейства від 17.07.2000 №64   було внесено наступні істотні зміни, а саме до інструкції було додано пункт 7-«Знос необоротних активів».

Знос нараховують за повні календарні місяці перебування активів в експлуатації у звітному році відповідно до норм зносу.

Місячна сума зносу необоротних активів визначається діленням річної суми зносу на 12.

На необоротні активи, що знаходяться на складі, також проводиться нарахування зносу, як і на інші об’єкти необоротних активів.

Якщо первісна вартість необоротних активів була змінена у попередні експлуатаційні періоди то знос нараховується на відновлювальну вартість.                                                                                                                                                                                                                 Для відображення зносу необоротних активів використовують рахунок 13 «Знос необоротних активів», який має наступні субрахунки:

131 «Знос основних засобів», 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів», 133 «Знос нематеріальних активів».

Нарахування суми зносу супроводжується наступними записами:за Дебетом субрахунку 401 та Кредитом субрахунків 131-133, тобто зменшується в обліку фонд у необоротних активах за їх видами.

Бухгалтерські записи про нарахування зносу на необоротні активи відображають у меморіальному ордері за формою № 274, дані якого заносять до книги «Журнал-головна».

   ЗАВЕРШАЛЬНІ ОПЕРАЦІЇ

       Наприкінці року доцільно використати залишки асигнувань відповідно до кошторису.

У зв’язку з цим необхідно провести   остаточні розрахунки з дебіторами і кредиторами, зокрема розрахунки з підзвітними особами..

       Настав час складання оборотних відомостей за субрахунками для перевірки повноти бухгалтерських записів. Після цього здійснюються завершальні операції з річного закриття рахунків та виведення результатів виконання кошторису шляхом списання доходів та видатків за бюджетний рік завершальними оборотами на результат виконання кошторису. При цьому рахунки доходів та видатків закривають за тим фондом, за яким їх було отримано та здійснено, тобто окремо за загальним та спеціальним фондом.

     АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА РІК.

   Наприкінці року доцільно провести аналіз фінансово – господарської діяльності установи. Такий аналіз, а саме порівняння фактичних та касових видатків із сумами отриманих асигнувань та надходжень за відповідними КЕКВ загального та спеціального фондів, дає можливість контролювати стан виконання кошторису доходів та видатків, розрахунків з працівниками, постачальниками, різними кредиторами та дебіторами,  доцільність використання виділених асигнувань відповідно до їх цільового призначення. Для цього необхідно проаналізувати відхилення касових та фактичних видатків.